Таких "вдалих" днів, як учора, давно не було...
Чому? чому усе в один день?
Спочатку недоспана ніч... ніч в дорозі поїздом здоми до Києва... пощастило на сусідів, їм не спалося всю ніч, та й іншим заважали....
Відповідно- весь день у напівсні...
Потім на мій комп "напали" віруси... 13 троянців- на мене одну... нерівноправний бій :) ледь повбивала їх...
Далі... перегорів подовжувач-трійник, до якого був підключений комп... Благо, що під руками завжди є пилочка для нігтів, яка послужила в ролі викрутки....... і поки що все працює... :) і не треба ніякої чоловічої допомоги :))
Ах так... забула... Ще була "гаряча кавова ванна"... Навіть клавіатура не уникнула цієї участі... :)
і це усе трапилося майже одночасно...
Єдине радує... Все закінчилося вдало... а вечір був навіть доволі-таки веселим і смачненьким (з тортиком)...

Колекція вумних фраз від вумних людей :)

http://www.wisdomquotes.com/

Кожен приносить радість по-своєму...
Тепло цих рук... і м"який біленький "клубочок"... Це і радість, і щастя... море позитиву... безмір хвилювань... Де слова зайві...

На ратуші уже
дванадцяту пробило.
А ти все ждеш—
Наївне ти дівча!
І думаєш: “Авось, спізнився потяг.
А може те, а може се...”
Ти ждеш.
Ти віриш, що прийде.
Але поглянь на левів,
Що так засмучено
всміхаються тобі,
бо відають усе…
А голуби –
Від них не приховаєш,
Як він на крилах радості
Понісся в інший двір.
Кохання осліпило твоє серце.
Ти думаєш, він тут,
Він поряд,
Він зараз прийде...
Але завваж:
На ратуші уже
Тринадцяту пробило.

Для тих у кого багато вільного часу...

а також для тих, у кого море роботи, але зовсім нема бажання її робити...

http://www.zanorg.com/prodperso/jeuxchiants/doublejeu.htm

Для тих у кого багато вільного часу...

а також для тих, у кого море роботи, але щовсім нема бажання її робити...

http://www.zanorg.com/prodperso/jeuxchiants/doublejeu.htm

Попри те, що завтра (точніше – уже сьогодні) рано вставати, щось сон мене не бере… не можу себе заставити пірнути під теплу ковдру… і поринути в Королівство Сна...
Сусіди уже повтихали… Усе навколо дрімає… Навіть кицька гуртожиться своїм муркотінням ніби кличе мене в теплі обійми Сну і Мрій...
А я літаю в думках десь далеко звідси...

Як іноді класно лишитися одній в кімнаті... не залежати ні від чиїх настроїв і примх... не підлаштовуватися ні під чиї капризи...

Слухати улюблену музику (Classic Guitars… в дану мить лунає Armik “For Annette”)... і відпочивати від усіх і всього…

Пити смачну каву і насолоджуватися неперевершеним смаком справжнього Швейцарського Шоколаду… І водночас згадувати як цей шоколад «потрапив до мене»… від людини ніби зовсім незнайомої, але водночас такої рідної… ;)

ось такі веселі у нас тваринки!!!
надіюсь, що автор цього клаптика мистецтва мене вибачить, що почепила куцьку без його дозволу...
Вона така фані, а настрій як піднімає... :)

Уже тиждень висла в повітрі пропозиція сходити в кіно…
І нарешті!!! «чудо звершилось»!!!
Ми потрапили у світ кіно, а точніше – в Кінотеатр. В планах був перегляд французької комедії «Не зарікайся». Ну що ж, прийшли по квитки, а виявляється, що показ згаданого фільму припинився… ВЧОРА… Весело :(. Але нехай. Є й інші фільми. Але вибір не такий великий: або російський «Сдвиг», або Дежа В’ю (déjà-vu)… Знайомий хоче піти на перший з них (хлопчину трохи напрягав той факт, що американський фільм звучатиме в українському перекладі), а я – на другий… Довго не довелося сперечатися, перемога – за мною :)…
Якщо чесно, то я була задоволена вибором, та й «напарник» теж… Фільм , під час перегляду якого не могла усе передбачити….
Певно кожному з нас доводилося хоч би раз в житті зіткнутися з ефектом дежа вю, коли здається, що ми уже знайомі з певними людьми, хоча насправді ніколи й не бачили, і вже бували в місцях, де ніколи в реалі не були. «І, можливо, в такі моменти комусь приходила в голову думка, що ці відчуття - не що інше, як попередження, послані нам з минулого, а може бути, і ключ до пізнання майбутнього».
Фільм вартий уваги!..
Головне, як ділилася враженнями про фільм з друзями, то у всіх одна реакція: «Так ми ж його бачили давно, це російський фільм…» або «Це той… про мафіозі, що приїхав в Одесу?»… Дивно, а я російський фільм з такою назвою не бачила…

well... how to start?!
Декілька друзів радили створити свій ЖЖ... Питаю: "Навіщо? Про що там писати? Кому воно треба?" Подружка запевняла, що це гарний крок для знайомства з новими людьми, з новими поглядами і сприйняттям тощо... Ну що ж... побачимо!